Проект Нова українська школа
Кожен день першокласників починається не зі дзвінка, а з ранкового кола— вони діляться один з одним своїми враженнями та настроєм. Діти не сидять рядочком за партами. Вони — першопрохідці «нової школи», учасники експерименту МОН. Це один із складників освітньої реформи. Його мета — навчити дитину користуватися набутими знаннями в житті, а не зазубрювати матеріал. Для цього мають застосовуватися нові підходи й методики викладання.
Торік Міністерство освіти та науки відібрало сто українських шкіл для участі в освітньому експерименті. У числі цих шкіл Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 імені В.О.Нижниченка з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області.
У 2017-2018н.р. два перші класи СЗОШ І-ІІІ ступенів №3 імені В.О.Нижниченка впроваджували та випробовували новий Державний стандарт початкової освіти. Цього ж року всі першокласники країни вже навчаються за новим Державним стандартом, а пілотні класи продовжують експеримент вже в другому класі.
Пілотні класи першими проклали шлях до Нової української школи. Експеримент 2017-2018 показав сильні й слабкі сторони нової освіти. Узагальнені результати були використані в підготовці до запуску Нової української школи.
Пілот 2-го класу НУШ більш стабільний. Так, якщо в 1-му пілотному класі вчителі отримували програму на тиждень, то тепер вона розроблена одразу на рік. Ще однією зміною є те, що на вивчення однієї теми відводиться не тиждень, а від 3 до 7 тижнів. Утім, як і в першому пілотному класі, теми вивчаються через проблемні запитання.
Під час підготовки модельних програм для 2 класу одним з головних викликів було забезпечити наступність з програмами першого класу. Програми 1 класу передбачали вивчення тем з різноманітних сфер життя дитини. Учні їх засвоювали емпірично, через практичні роботи та дослідження цікавих та важливих для них проблем. Щоб була послідовність, у програмах 2 класу ці теми згрупували за точками дотику та укрупнили. Проблемні питання зробили більш глибокі та філософські. Вони передбачають осмислення набутих раніше знань та умінь на вищому рівні узагальнення.
Для вивчення кожної теми є 4 складових, які повторюються в кожній з них та забезпечують системність:
• Пізнання себе
• Пізнання соціуму
• Пізнання природи
• Виведення нового знання, рефлексія
Така наступність тем та їх структура дозволить вийти на формування в учнів на кінець другого класу компетентностей та наскрізних умінь, які передбачені новим Державним стандартом початкової освіти.